Презентація з технології на тему Вишивання виробу в національному колориті


Чтобы посмотреть презентацию с картинками, оформлением и слайдами, скачайте ее файл и откройте в PowerPoint на своем компьютере.
Текстовое содержимое слайдов презентации:

“ Вишивка та український рушник ” Підготовили: Шпакова ЛюдмилаАрменьчева ЛюбовБагіна Анастасія Вишивка – один з найбільш поширених видів декоративного мистецтва. На Україні вишивка відома з давніх часів і набула великого поширення. Впродовж віків удосконалювалась художня система вишивки, в якій гармонійно поєднуються такі фактори, як матеріал, техніка, орнамент, композиційно-колористичне вирішення. Є дуже багато видів і технічних способів вишивки. Найбільш поширені – хрестик, гладь, тамбур. Вишивка завжди тісно пов‘язана з побутом народу, відображає його художні смаки і національну своєрідність.  Вишивка – мистецтво всенародне, в якому через віки пронесена і збережена колективна художня пам‘ять. Вишивка, як вид народного мистецтва живе, розвивається, збагачується новими аспектами. Сьогодні вишивка – це висока культура орнаменту, колориту, це мистецтво унікальне, споконвічне і завжди молоде, що стверджує розвиток графічної, живописної культури народу. Це важлива художня цінність, що виконує різноманітні функції – естетичну, пізнавальну і комунікаційну. Український рушник – атрибут народних традицій Рідна мати моя, ти ночей не доспала, Ти водила мене у поля край села, І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала, І рушник вишиваний на щастя на долю дала... А.Малишко Вишитий рушник на Україні - здавна неодмінний атрибут традиційних народних свят. Важливі події в житті народу ніколи не обходились без рушників. Вишитий рушник завжди був знаком гостинності, на ньому підносили дорогім гостям хліб-сіль; на рушниках приймали новонароджених, а також проводжали людину в останню путь. Під час будівництва нового дому рушниками піднімали сволок, а потім дарували їх будівельникам. Без рушників не обходилось і весілля. Рушник, на який ставили молодят, був запорукою вірності. Рушником зв'язували руки молодим, бажаючи їм щасливої, міцної сім'ї.Кожна молода дівчина готувала собі придане, вишивала багато рушників, сорочок, бо за їх кількістю, красою і складністю узору оцінювали працьовитість нареченої. Рушник дарувала мати сину в дорогу на щастя в новому житті. Його берегли як пам'ять про рідний дім, про дитинство. Вишивка — один із видів народного декоративного мистецтва. Історія вишивки дуже давня. Вишивки були відомі ще в 2 ст. до н.е. Основне призначення вишивки — прикрашання одягу та інтер’єрно-обрядових тканин. Вишивали головні убори —хустини, а також сорочки, спідниці, рушники, скатертини тощо. Народна вишивка відзначалася багатством і різноманітністю геометричних елементів- зображенням тварин, птахів, рослин (дерево життя — верба, дуб, явір; листя, плоди, квіти; голуби. Мистецтво вишивати рушники виникло дуже давно. Передавалось від однієї майстрині до іншої.Виготовляють їх в основному з лляного полотна. Перевагу має рослинний орнамент, в основі якого лежить так зване дерево, що росте по краях рушника. Такі рушники вишивають нитками червоного кольору. Хліб-сіль на вишитому рушнику – одвічні людські символи. Прийняти рушник, поцілувати хліб – символізує духовну єдність, злагоду, глибоку пошану. Цей звичай пройшов через віки і став доброю традицією в наш час. Рушник чіпляли на дерева, пускали на воду, клали на каміння й молили богів, щоб відвели стихійне лихо, просили благодаті: щоб родила земля, щоб і всяка напасть обминали родину. З приходом християнства з рушниками проводжали князів у похід, храмові рушники дарували церкві Сила рушника – у візерунках, вишитих на ньому Рушник можна читати, як читають книгу. Треба лише розумітися на орнаментах. Рушник супроводжував людину з перших хвилин її життя. На вишиті рушники приймала повитуха немовля. Для хлопчиків вишивали свої візерунки, для дівчаток – свої Перше дихання немовляти На сніжно-білім полотні Блакитним шовком вишивала мати, Мов першу стежку у житті Рушник-оберіг мав стати на заваді всьому злому. На рушниках - оберегах вишивали квітку Берегиню. На заручинах, коли дівчина погоджувалася вийти заміж, вона перев’язувала сватів рушниками. І в день весілля ставали наречені на вишитий рушник. Весільні рушники прикрашали могутніми гронами калини. Калина в парі з дубом. Це поєднання – символ сили і краси Дуб – священне дерево, він уособлював Перуна, бога сонячної чоловічої енергії, розвитку життя Мак має чарівну силу, яка захищає від усякого зла А ще вірили, що поле після битви навесні вкривається маками. Ніжна трепетна квітка несе в собі незнищенну пам'ять роду. Символіка винограду розкриває нам радість і красу створення сім’ї Сад-виноград – це життєва нива. Тому виноград завжди в’ється на родинних рушниках Птахи – то символи людських душ В рушникові , як і в пісні, закладена душа народу, яку неможливо збагнути до кінця, її багатства, скарбниця якого безмежна Рушник з давніх-давен символізував не тільки естетичні смаки, він був обличчям оселі і господині Орнаментний рушник – неодмінний атрибут багатьох народних обрядів і звичаїв Їх використовують на родинах, хрестинах, весіллі, з ним проводжають новобранців в армію, на них підносять дорогим гостям хліб і сіль Дякуємо за увагу!

Приложенные файлы


Добавить комментарий