Презентация к курсу Харьковщинознавствона тему Заселение дикого поля (9 класс)


Чтобы посмотреть презентацию с картинками, оформлением и слайдами, скачайте ее файл и откройте в PowerPoint на своем компьютере.
Текстовое содержимое слайдов презентации:

ТЕМА 2. ТЕРИТОРІЯ КРАЮ У ХVІ – ХVІІІ СТОЛІТТЯХ Тема: Заселення «Дикого поля». Заснування міст і слобод Мета назвати хронологічну послідовність головних подій; час утворення міст і слобод, будівництва ліній укріплень, міст-фортець; показати на карті географічні межі Дикого поля та прикордонні держави; пояснити із застосуванням нових понять і термінів походження назви краю «Слобожанщина» й утворення міст та слобод; висловити власне судження про заселення Слобідської України та спосіб життя перших переселенців;виховувати інтерес до історії рідного краю. ПригадайтеЯкими були передумови заселення Дикого поля? Чому небезпечно було вести господарство на Слобідській Україні? Чому люди прагнули жити за міцними стінами фортець? Якими були причини масового переселення жителів з Правобережної України? План1. Дике поле в історії України. 2. Зміцнення Московською державою своїх південних кордонів на Дикому полі.А) Бєлгородська лінія укріплень. 3. Переселення українців на Слобожанщину та виникнення міст. 1. Дике поле в історії України. Слобідська Україна є однією із частин України. Цікаво, що всесвітньо відомий український філософ Григорій Сковорода, життя якого пов'язане з Харківщиною, називав Лівобережну Україну (тоді казали «Малоросія») своєю матір'ю, а Слобідську Україну — рідною тіткою. Виходить, що наприкінці XVIII ст., коли жив Сковорода, після скасування автономного строю Гетьманщини та Слобідської України саме Дике поле називали Україною.Найчастіше під назвою Дике поле розуміють незаселену територію частини Лівобережної, Слобідської та Південної України.-Які події привели до появи Дикого поля? 1. Дике поле в історії України. Слобідською Україною називали територію, що обіймала простір нинішніх Харківської, Луганської, частини Сумської, Донецької, Курської, Бєлгородської та Воронезької областей. 2. Зміцнення Московською державою своїх південних кордонів на Дикому полі. Після руйнівних походів монголо-татар на слов'янські землі частина їх у XV ст. переселилась до Криму і там заснувала свою державу — Кримське ханство. Головним заняттям кримських татар були грабіжницькі набіги на землі сусідніх народів. Татари забирали коней, худобу, продукти, одяг, майно. Частину людей убивали, деяких забирали в полон. Через територію Дикого поля пролягали шляхи, якими татари робили свої набіги.Основних татарських шляхів було чотири: Чорний шлях — між річками Дніпро та Буг,Кучманський шлях — між річками Буг і Дністер, Покутський шлях — між річками Дністер і Прут, Муравський шлях — на Лівобережній Україні.Територією сучасної Харківщини пролягав Муравський шлях. Він проходив степами Дніпровського та Донського басейнів від Кримського перешийку до міста Тули в Росії, між верхів'ями рік, не перетинаючи їх. Від Муравського відокрем­лювались Ізюмський та Кальміуський шляхи. Цими шляхами татари здійснювали набіги на південні окраїни Московської держави. 2. Зміцнення Московською державою своїх південних кордонів на Дикому полі.Поєднання вільної народної та державницької колонізації- особливість заселення південної окраїни Московського царства наприкінці XVI—XVII ст. 2. Зміцнення Московською державою своїх південних кордонів на Дикому полі. Бєлгородська лінія укріпленьЗ 1635 по 1658 р. велося будівництво Бєлгородської лінії укріплень (Бєлгородської межі) — системи укріплень на півдні Російської держави, збудованої для захисту від татарських нападів. Бєлгородська лінія укріплень проходила по території сучасних Сумської , Бєлгородської, Воронезької, Липецькоїобластей. Бєлгородська межа проходила від річки Ворскли до річки Челкової через Бєлгород, Корочу, Новий Оскіл, Острогожськ, Коротояк, Воронеж, Усмань, Козлов.Спорудження Бєлгородської межі дозволило захистити від татарських вторгнень та заселити великі райони півдня Московської держави.По Бєлгородській межі проходив південний кордонМосковської держави. 3. Переселення українців на Слобожанщину та виникнення міст.За Бєлгородською лінією укріплень все ще зберігалося багато неораних земель, «диких полів». Після укладення Люблінської (1569 р.) та Брестської (1596 р.) уній починається переселення в ці землі українців, особливо жваво воно відбувалося в першій половині XVII ст.Як ви думаєте чому саме в першій половині XVII ст. пожвавлюється процес переселення на територію “дикого поля”? 3. Переселення українців на Слобожанщину та виникнення міст. 3. Переселення українців на Слобожанщину та виникнення міст. 3. Переселення українців на Слобожанщину та виникнення міст. 3. Переселення українців на Слобожанщину та виникнення міст. 3. Переселення українців на Слобожанщину та виникнення міст.Українці, які оселялися на незахищених землях за Бєлгородською межею, отримували від царського уряду різні пільги: право безмитної торгівлі, звільнення від податків, мали виборних правителів, зберігали свої звичаї та традиції. Таких поселенців називали «свободними». Слово «свобода» поступово трансформувалось у слово «слобода». Поселення стали називати слободами, переселенців — слобожанами, а район їх розселення — Слобідською Україною, або Слобожанщиною. 3. Переселення українців на Слобожанщину та виникнення міст.Серед таких поселень і виникли деякі міста та села Харківщини. Повідомлення учнів. Заповніть таблицю «Заснування міст і слобод».{5C22544A-7EE6-4342-B048-85BDC9FD1C3A}Назва населеного пунктуДата заснуванняХто заснував Чугуїв Зміїв Бабаї Ізюм Валки Краснокутськ Куп'янськ Богодухів Золочів ВисновокСлобожанщина — один з кількох регіонів України, що утворився протягом ХVІІ-ХVІІ ст. на роздоріжжі Дикого степу між непевними політичними кордонами трьох держав — Росії, Речі Посполитої та Кримського ханства. Довгий час проміжне становище між лісом і степом, осілою та кочовою людністю, на перехрестях старовинних трактів, відкритих як для торгівлі, дипломатії, так і для страхітливих, спустошливих розбоїв, робили цей край зоною інтенсивних контактів і взаємовпливів різних цивілізацій і культур. Перевіряємо свої знання1. Яка територія мала назву Дике поле? Чим відштовхувало людей і чим приваблювало Дике поле?2. Дайте пояснення назви Слобідська Україна.Визначте, у чому полягає особливість заселення території Слобідської України. Перевірка заповнення таблиці. Домашнє завданняОпрацювати текс параграфа.2. Творчі завдання1. Що саме вам відомо про заснування та походження назви вашого рідного міста? Підготуйте повідомлення про виникнення вашого міста.2. Прочитайте рядки поеми Ліни Костенко «Берестечко» про події того часу та визначте, як вони пов'язані із заселенням Слобожанщини.“Вночі скриплять вози. Переселенці їдуть. Світ за очі, покидавши своє. Шукати Україну в Україні. Десь має ж бути, десь вона та є! Своя. Свобідна. Ще не занапащена. Де вже не владен лях ані Аллах. Дністро і Буг, Поділля і Брацлавщина Самі себе вивозять на волах. ...Десь при воді спинившись під водою, Де вже воли до ясел заревуть, Бездомні люди, спраглі за свободою, Свої селитьби СЛОБОДАМИ звуть.”

Приложенные файлы

Добавить комментарий