конспект уроку з української мови 3 клас.

ЧЕРГУВАННЯ ЗВУКІВ
[О], [Е], [І] У КОРЕНЯХ СЛІВ
Українська мова. 3-й клас Мета: на основі практичних вправ ознайомити учнів із чергуванням голосних у коренях спільнокореневих слів; закріплювати знання про будову слова; розвивати вміння зіставляти, узагальнювати; формувати навички самостійної роботи з підручником; виховувати почуття поваги до старших.
Обладнання: матеріал для ігор, таблиця.
ХІД УРОКУ
I. Організація класу.
II. Актуалізація опорних знань. Перевірка домашнього завдання.
Відповіді на запитання.
Чи спільнокореневі виділені слова у домашній вправі?
Що в них спільного?
Прочитайте спільнокореневі слова, які ви дібрали.
Комунікативна вправа - гра.
Завдання гри. Учні діляться на дві групи. Ведучий називає слово. Усі гравці добирають до нього спільнокореневі. Відповідають з одного ряду. Ведучий робить помітку, скільки слів дібрано (стільки балів зараховано). Якщо з другого ряду хтось іще може додати слово він піднімає руку. За кожну правильну відповідь 2 бали.
Матеріал для гри.
Казка (казочка, приказка, переказ, казати, розказати...).
Вода (водяний, підводний, водиця, водник...).
Мова (розмова, мовний, розмовляти, промовець...).
Блиск (блискучий, блискотіти, блискавка...).
Коса (косар, покоси, косити, косарка...).
Літати (літак, політ, приліт, відлітати...).
Гра «Сходинки слів» (6 варіантів).
Завдання гри. У вільні клітинки «сходинок» треба вписати букву так, щоб вийшло спільно кореневе слово або форма слова. Перший, хто виконає завдання, отримує 5 балів, другий 4 і т.д. За помилку знімається 2 бали.
Матеріал для гри.
Ліс ліси, лісок, лісник, лісовик, лісовий, лісничий.
Сад сади, садок, садити, садочок, садівник.
Дуб дуби, дубок, дубина, дубовий, дублений.
Світ світи, світає, світлий, світанок, світловий.
Гриб гриби, грибок, грибний, грибниця, грибовище.
Хліб хліби, хлібом, хлібина, хлібороб, хлібороби.
Каліграфічна хвилинка.
Ш. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми й мети уроку.
Сьогодні ми відкриємо ще одну таємницю нашої солов'їної мови навчимося впізнавати однакові корені зі зміною звуків. Попрацюємо самостійно.
Письмо з пам'яті.
Шкільний дзвінок уже лунає,
Дзвоник школярів скликає.
Знайдіть у вірші споріднені слова. Шкільний, школярів; дзвінок, дзвоник.
Яку таємницю приховує українська мова? (У корені [і] змінюється на [о].)
Чи спільнокореневі ці слова? (Так.)
Що відбувається у коренях цих слів? (Чергування голосних звуків.)
IV. Первинне сприймання й усвідомлення нового навчального матеріалу. Вибірковий диктант.
Впертий кіт
Дмитрик котика муштрує,
А кіт вдає, що не чує.
Стрибни людям напоказ, Стрибни, котику, хоч раз. Дмитрик просить і чекає,
А кіт впертий не стрибає. (Котик кіт; [о] [і].)
Ведмідь малює
Ведмідь малював картину:
Осику, березу, ялину
Й між ними червону калину.
А поруч поставив пасіку
І вікна відкрив у поле,
А сам у кущі сховався,
Щоб не кусали бджоли.
Бо дуже хотілося меду
Рудому ведмедю.
(М. Сингаївський)
(Ведмідь ведмедю, [і] [е].)
Отже, звуки [о] [і], [е] [і] чергуються у коренях спільнокореневих слів.
Диктант «Кого чи чого немає?». Учитель диктує слова. Учні добирають «пару», змінюючи слово (для цього вони використовують слово «немає»). Наприклад, піч (немає) печі. Утворені «пари» школярі записують у два стовпчики, [і] - [е] [і] - [о]
Піч печі; Ніч ночі;
папір паперу; лід льоду;
осінь осені; колір кольору;
ведмідь ведмедя; сіль солі;
ніс носа; корова корів; Харків Харкова; ворота воріт; бджола бджіл; ніж ножа; коса кіс; нога ніг; захід заходу; радість радості; порода порід; кіт кота.
Виділіть у поданих словах корені. Підкресліть букви, що позначають звуки, які чергуються.
Фізкультхвилинка.
У бабусине віконечко
Ясно світить сонечко.
Вийшла бабуся на ґанок,
Пшонце посипає
І до себе малесеньких Курчаток скликає:
«Ціп-ціп, цюру-ру,
Швидше поспішайте
І зернята біля ганку
Скоріше збирайте».
Біжать квочка і курчата,
Зернятка збирають,
Ну, а півник у дворі
Весело гуляє.
Півник чує ласку цю,
Щиру та велик
·у,
І за це усе бабусі
Кричить: «Ку-ку-рі-ку!»
Робота в групах (диференційовано).
1-ша група с. 79, впр. 184. 2-га група с. 79, впр. 183.
Що відбувається в коренях слів? (Чергування.)
Чи ці слова спільнокореневі? Доведіть. (Так. Мають спільну звукову частину і одне й те саме смислове значення.)
У якому складі пишемо і, а в якому о та є? (Закритому; відкритому.)
Хвилинка поезій Учитель читає вірші.
Я вірив, що краще всього
Пісні, які знає дідусь.
Вмощусь на коліна до нього
І в очі йому дивлюсь.
А він вимовляє, виспівує
Гарячі прості слова
І все давниною сивою
В очах моїх ожива.
...І плачу, було, й сміюся,
Як слухаю ті пісні...
Спасибі ж тобі, дідусю,
За те, що ти дав мені. (В. Симоненко)

Бабця спить
Ходить тиша в теплих капцях,
Задрімала в кріслі бабця.
А годинник цокотить:
Бабця спить, бабця спить.
Я навшпиньки вийду з хати,
Щоби їй не заважати.
Не скавчи, собачко, цить!
Бабця спить, Бабця спить.
(В.Багірова)
Які почуття викликають у вас ці вірші?
Як ви допомагаєте своїм бабусям та дідусям?
Пригадайте, які твори на цю тему ми опрацьовували на уроках читання.
V. Узагальнення і систематизація знань. Робота з підручником.
Усно с. 80, впр. 185.
Вибіркове списування с. 80, впр. 186.
Випишіть з тексту спільнокореневі слова, в яких змінюється голосний у корені.
Усно зробіть звуко-буквений аналіз слова дзвонить.
Вибірково-розподільний диктант.
Виберіть і запишіть слова в дві колонки: у першу з орфограмою -е, у другу з орфограмою -і.
Валом зайця не доженеш. Задер носа й кочергою не дістанеш. Ліпше без вечері лягати та без боргів уставати. Хліб-сіль їж, правду ріж. (Приспів 'я.)
Ось я чую, щось бринить, за медком бджола летить. Котику сіренький, котику біленький. Міцний лід скував річку. Ми дзвіночки, лісові дзвіночки, славим день (П. Тичина).
У кого ви запитаєте, що таке кочерга?
Допишіть спільнокореневе слово. Назвіть звуки, які змінились. Виділіть корінь.
У якому складі пишемо і, а в якому о та е? Творчий диктант.
З поданих пар слів утворіть словосполучення. Підкресліть букви, що позначають звуки, які чергуються.
Яскраві (колір), напувати (кінь), книжка на (стіл), нагодувати (кіт), біля свого (поріг), стояти на (поріг).
Що ви помітили в останній парі слів? (Чергування голосних і приголосних звуків: [і] [о]; [г} [з].)
VI. Підсумок уроку. Хвилинка відпочинку. Як чергуються голосні
В переливах слів ми раді
Відтінити тут одне;
Там де і в закритім складі,
У викритім о та е.
У закритім складі кінь,
У відкритому коня.
Поміркуй над цим, прикинь
Не поїдем навмання.
У закритім складі гість,
У відкритім гостя жди.
У закритім складі шість.
У відкритому шести.
На кінець тут приклад дам:
Лебідь лебедя; обід обода,
Невід невода, чобіт чобота...
А є й виняток: хобот хобота.
А й ще сучасніший: робот робота.
(Д. Білоус)
Головко З.Л., Морська Я.Ф. Цікава граматика в початкових класах. 2(1)4(3). Тернопіль: Навчальна книга Богдан, 1997. С. 23.
Чергування яких голосних звуків ми вчили на уроці?
У якому складі відкритому чи закритому чується звук [і]? (Закритому.)
У якому складі відкритому чи закритому чуються звуки [о], [е]? (Відкритому.)
Які існують винятки? (Хобот хобота, робот - робота).
ДОДАТКОВИЙ МАТЕРІАЛ
Чергування голосних, приголосних звуків у коренях слів
Вимовте слова, у коренях яких чергуються голосні та приголосні звуки:
стіл стола ([і] [о]);
піч печі ([і] [е]);
ломити ламати ([о] [а]);
терти витирати ([е] [и]);
книга в книзі книжка ([г] [з] [ж]);
рука на руці ручка ([к] [ц] [ч]);
горох у горосі горошина ([х] [с] [ш]).
Замініть слова або доберіть споріднені так, щоб у корені змінився голосний (приголосний) звук:

слово ...;
ягоди ...;

колесо ...;
село ... ;

ніч ...;
сіль ...;

біль ...;
схід ...;

сніг ...;
страх ...;

молоко ...;
дорога ..

ріка ...;
берег ...;

допомога ...;
рух ... .







15

Приложенные файлы

  • doc zvuky
    Размер файла: 71 kB Загрузок: 0

Добавить комментарий